Мої історії
Хтось любить осінь, хтось не любить її (хоча таких не зустрічав особисто).
Хтось любить її за падаюче листя в парках, прохолоду після спекотного літа.
А я ось люблю осінь, за те що це краще час для риболовлі.
Вода за холодні сірі дні в жовтні
На мілинах спала-прозора стала і чиста.
У піску оголеному відтиснулася лапка промениста:
Рибалка сидів у ранковій ранній зорі.
Сидів і чекав, з терпінням пристрасним
Закинувши вудки свої
В прозорі струмені
У глиб Ворі тихою і неясною.
Око не спускаючи з поплавка,
Хоч він лежить без зміни;
Але раптом-трохи видний рух,
І здригнеться серце рибалки.
